Після 12 років перебування на посаді міського голови Мюнхена Ганс-Йохен Фоґель став лідером соціал-демократів та членом німецького уряду. За довгу політичну кар’єру Фоґель завоював репутацію майстра компромісу та людини, яка готова вислухати різноманітні думки. З кожним роком у політиці він ставав усе більш ліберальним у своїх поглядах. Мюнхенець палко вірив у людський прогрес і раціональність, а також рівні можливості для всіх членів суспільства. Докладніше про одного з найпопулярніших і найвпливовіших мерів великих міст читайте далі на munichyes.
Військова служба
Ганс-Йохен Фоґель народився 3 лютого 1926 року в німецькому місті Ґетінґені (Нижня Саксонія). Він був активним католиком, а в юному віці приєднався до Гітлер’югенду – молодіжної нацистської воєнізованої організації. Згодом Фоґель став керівником загону цієї структури. Будучи сином політично активних батьків, Ганс-Йохен у молодому віці не критикував нацистський режим.
У роки Другої світової війни Фоґель проходив строкову службу в Гітлер’югенді. У 1943-му він приєднався до лав німецької армії. Під час виконання бойового завдання в Італії Ганс-Йохен отримав поранення та потрапив у полон до американців.
Юридична кар’єра
Після визволення з полону Ганс-Йохен опанував право в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Після отримання кваліфікації адвоката в 1951 році Фоґель став держслужбовцем Баварії. Саме в цій землі він здобув славу та побудував успішну кар’єру, а не в рідній Нижній Саксонії.

У 1952 році Фоґель влаштувався на роботу в Міністерство юстиції Баварії. У 28 років він став суддею окружного суду, а через рік – головою комісії канцелярії міністра-президента Баварії. Ця комісія займалася переглядом баварського законодавства. У 1958 році Фоґеля призначили юридичним секретарем Міської ради Мюнхена.
Мер Мюнхена
У 1960-му 34-річного Ганса-Йохена Фоґеля обрали міським головою Мюнхена. Тоді він став наймолодшим мером європейського міста з понад мільйонним населенням. Популярність мера ще більше зросла після успішного розв’язання ним проблем із дорожнім рухом шляхом розширення системи міського транспорту.

У 1966 році Фоґеля переобрали на посаду. Роком раніше він відвідав Рим і переконав офіційних осіб Міжнародного олімпійського комітету призначити Мюнхен місцем проведення літньої Олімпіади 1972 року. Великі зусилля мер направив і на те, щоби підготувати місто до Олімпійських ігор. Наприклад, тоді в столиці Баварії облаштували знаменитий Олімпійський парк та кілька транспортних об’єктів.
Успіх Олімпіади затьмарив трагічний терористичний акт. Група палестинських терористів пробралася до Олімпійського селища, де проживали спортсмени. Палестинці вбили 2 членів ізраїльської команди, а ще 9 взяли в заручники. Це спричинило перестрілку між палестинцями й поліцією, під час якої загинули всі заручники, 5 терористів і один поліціянт.
Член уряду
У 1972 році Фоґель залишив пост мера. У грудні того ж року його призначили міністром регіонального планування, житлового будівництва та міського розвитку у федеральному уряді. Тоді канцлером був соціал-демократ Віллі Брандт.
Після відставки Брандта в 1974 році Фоґель отримав посаду міністра юстиції в кабінеті соціал-демократа Гельмута Шмідта. Останній прославився в німецькій і європейській політиці як «кризовий менеджер» через вміння швидко знаходити вихід із кризових ситуацій, що загрожували суспільству й державі.

За 7 років перебування на посаді міністра юстиції Фоґель модернізував і лібералізував судовий кодекс Західної Німеччини. Зокрема, він посприяв отриманню жінками права на аборт, удосконалив закон про розлучення та посилив відповідальність за дискримінацію за ознакою статі. Ця робота допомогла йому завоювати прихильність серед представників лівого крила партії. Фоґель також отримав похвалу за свої рішучі дії щодо стримування відродження нацистської діяльності та лівого тероризму.
Керівний бургомістр Західного Берліна
У 1981 році ексмера Мюнхена призначили тимчасово керувати Західним Берліном, щоби розкрити ганебний скандал. Попередній мер столиці, представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Дітріх Штоббе пішов у відставку через звинувачення в масовому хабарництві. Завданням Фоґеля було відсіяти корумповані елементи серед соціал-демократів Берліна й у тамтешній адміністрації. З цією місією політик чудово впорався.
Крім того, упродовж 100 днів перебування на посаді він намагався знайти рішення для тих, хто відчував гостру нестачу житла. Зокрема, бургомістр надав їм статус орендарів і виділив 10 млн доларів на ремонт будинків цих людей.
Кандидат на пост канцлера
У 1982 році коаліція Гельмута Шмідта розпалася, через що соціал-демократи втратили більшість у Бундестазі – конституційному й законодавчому органі ФРН. Під час федеральних виборів 1983 року СДПН висунула кандидатом у канцлери Ганса-Йохена Фоґеля.

Політик зайняв рішучу проекологічну позицію та закликав до підвищення податків для багатих і скорочення робочого тижня. Хоча він програв вибори, але залишився лідером опозиції «Християнсько-демократичного союзу» – іншої провідної партії Німеччини.
Лідер соціал-демократів
У 1983–1991 роках Фоґель очолював Соціал-демократичну партію Німеччини, до якої приєднався ще в 1950-му. Він спрямував свої сили на те, щоби партія стала прагматичною й реформістською. До слова, це найстаріша німецька політична партія та одна з двох найвпливовіших у новітній історії країни. Фоґель особисто вплинув на досягнення високих результатів членами цієї партії на політичній арені Баварії після Другої світової війни.
Фоґель зміг подолати внутрішні чвари серед різних представників партії. Ексмер діяв як посередник між різними крилами. Він відкрито співпрацював з іншими партіями. Представляючи партію в Бундестазі, Фоґель домігся ухвалення законів про захист навколишнього середовища та гендерну рівність.
У 1992 році політик відвідав 12 держав-спадкоємців колишнього СРСР, зустрівшись із їхніми керівниками та чиновниками. Тоді ж він поспілкувався з лідерами опозиції, православної церкви та ісламу, що значно розширило його світогляд. Наприкінці своєї кар’єри Фоґель сповідував ліберальні погляди.
Особисте життя
У 1949 році політик одружився зі своєю першою дружиною Ільзе, яка народила йому трьох дітей. Вони розлучилися в 1971 році. Другою обраницею Фоґеля стала жінка, на ім’я Лізелотта. У 2006 році пара переїхала до будинку для літніх людей.
У 2014 році ексмер оголосив, що страждає від хвороби Паркінсона. Це недуга, що вражає нервову систему та призводить до порушення контролю над рухами. Хвороба Паркінсона неухильно прогресує, однак можна призупинити розвиток за умови своєчасного її діагностування. В основі патології – поступове незворотне зменшення кількості нейронів. Серед основних симптомів – рухові порушення, підвищений тонус м’язів (ригідність), порушення мови, тремор у стані спокою, а також розлади психіки. Цю патологію діагностують у 200 осіб зі 100 000. Найчастіше вона вражає людей похилого віку. Ганс-Йохен Фоґель помер у 2020-му в Мюнхені у віці 94 роки.