Ельєса Базна – секретний агент нацистської Німеччини, який роздобував інформацію під час Другої світової війни під кодовим ім’ям Цицерон. Зокрема, він прославився викриттям знаменитої операції «Нептун». Докладніше про албанського «007», який останні свої роки прожив у Мюнхені, читайте далі на munichyes.
Раннє життя
Ельєса Базна народився 28 липня 1904 року в місті Пріштіні (Республіка Косово) у сім’ї вихідців з Албанії. Коли хлопцю виповнилося 14 років, сербські війська захопили його рідне місто, що тоді було в складі Османської імперії. Після розпаду останньої родина переїхала до Стамбула.
До 1919 року Ельєса навчався у військовій академії в Стамбулі. У 16 років він приєднався до французької військової частини в тому ж місті. Тоді Ельєса викрав у британців зброю та автомобілі під час Турецького національного руху.
Якось його спіймали на крадіжці, після чого відправили на 3 роки до виправно-трудового табору у Франції. Після цього деякий час Базна працював в автомобільній компанії Berliet, де опанував слюсарство. У 1925 році Базна переїхав до Стамбула, щоби працювати в транспортному відділі компанії Istanbul Corp. Згодом він влаштувався начальником пожежної бригади в турецькому місті Йозгаті. Потім повернувся до Стамбула, аби працювати водієм таксі.
Друга світова війна
Взимку 1943 року війська Гітлера зазнавали значних втрат, через що диктатор найняв багатьох інформаторів-добровольців із різних європейських країн. Вони за невелику суму грошей шпигували навіть за найменшими подробицями операцій союзників.
Базна влаштувався офіціантом у британському посольстві в Анкарі (Туреччина), аби роздобувати стратегічно важливу інформацію для німецької армії. Він володів албанською, турецькою, сербохорватською та французькою мовами. Остання була мовою дипломатії того часу. Крім того, він трохи розумів німецьку й англійську.
Британський історик Річард Ваєрс писав, що Базна керувався виключно жадібністю, оскільки мріяв розбагатіти в легкий спосіб. Він назвав Базну типовим дрібним злочинцем із Балкан, людиною з низьким інтелектом, яка не мала жодних цінностей.
До слова, Туреччина залишалася нейтральною протягом більшої частини Другої світової війни. Однак у жовтні 1939 року Велика Британія зобов’язалася забезпечити захист Туреччині в разі нападу Німеччини. Туреччина зберігала нейтралітет, не даючи німецьким військам перетинати свої кордони із Сирією чи СРСР.
Протягом перших трьох місяців 1944 року Цицерон постачав німцям копії документів, які отримував у скриньці чи сейфі свого роботодавця. Якось Ельєса під псевдонімом Цицерон роздобув у німецькому посольстві в Анкарі суворо секретну інформацію та документи, які інформували Гітлера про висадку військ у Нормандії. Це морська десантна операція під назвою «Нептун», що була проведена 6 червня 1944 року в Нормандії (регіоні на північному заході Франції). В операції брали участь сили союзників – США, Великої Британії, Канади та деяких інших країн – проти нацистської Німеччини. Висадка військ у Нормандії – найбільша у світовій історії морська десантна операція.
Одержану Базною інформацію про план висадки в Нормандії нацистська армія недооцінила та назвала недійсною. Утім, операція «Нептун» призвела до відкриття Другого фронту в Західній Європі та зрештою – перемоги союзників і поразки армії Гітлера.
Цікаво, що ще перед серпнем 1944 року Туреччина розірвала відносини з Німеччиною, оскільки її поразка здавалася неминучою. У лютому 1945 року вона символічно оголосила війну Німеччині та Японії, аби потім приєднатися до створюваної ООН.
Після закінчення війни Ельєса Базна виїхав до Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Там він виявив, що вручені йому нацистами за шпигунську роботу 300 000 фунтів стерлінгів фальшиві. Базна, не підозрюючи нічого, поклав підроблені гроші в бразильський банк. Крім того, що він втратив усі кошти, агента ще й засудили за незаконну діяльність до кількох місяців ув’язнення.
Останні роки в Мюнхені
Після звільнення з в’язниці Базна покінчив з агентським життям та влаштувався нічним сторожем у Мюнхені. Водночас він продовжував вимагати від німців повернути йому зароблені фунти стерлінгів. Однак уряд Німеччини відхилив його прохання. Після цього Базна подав позов до лондонського суду на німецький уряд за шахрайство. Та навіть англійський суд проігнорував апеляцію шпигуна.
У 1953 році в анкарському готелі знайшли мертвим Альберта Єнке – колишнього військового аташе посольства Німеччини в Анкарі. Турецька поліція так і не з’ясувала правду про вбивство Альберта. За однією з версій, вбивцею міг бути Базна, адже саме Єнке обдурив його з підробленими фунтами стерлінгів.
Утім, хоча Базна так і не отримав своєї винагороди, він вважається одним із найбільш високооплачуваних шпигунів усіх часів. Якби роздобуту інформацію про висадку військ у Нормандії німецьке керівництво взяло до уваги, то результат Другої світової війни міг би бути зовсім іншим. Хай там як, одіозний Цицерон – найуспішніший шпигун Гітлера.
Особисте життя
Базна одружувався двічі. Обидві дружини народили шпигуну по четверо дітей. Крім того, він мав кілька коханок, одна з яких, Мара, няньчила дітей британського посла Дугласа Буска. Стосунки між Марою та Ельєсою були сповнені ревнощів, через що Базна завершив цей роман. Попри це, жінка продовжувала допомагати колишньому коханому, зокрема передавала йому важливу інформацію.
Одна з коханок, на ім’я Айка, покинула Базну після того, як виявила, що його банкноти фальшиві. Агент помер у 1970-му в Мюнхені у віці 66 років від хвороби нирок.
Масова культура
У 1950 році Л. С. Мойзіш видав книгу Operation Cicero. Мойзіш брав участь у Другій світовій війні на боці Німеччини. Він виступив як свідок на Нюрнберзькому процесі, після чого написав книгу, щоби прояснити свою роль під час війни. Мойзіша ніколи не звинувачували у військових злочинах.
За словами Мойзіша, Міністерство закордонних справ Німеччини не надто активно використовувало документи, роздобуті Цицероном, через кілька причин. Одна з них – шпигун застосовував складні техніки фотографії для створення надзвичайно чітких зображень. Це породжувало сумніви щодо самостійного виконання всіх фото. Дехто з німецького керівництва висував гіпотезу про присутність подвійних агентів у своїй секретній службі, які могли постачати неправдиву інформацію на користь іншої країни.
За сюжетом книги Operation Cicero, а тобто на основі реальної історії Ельєси Базни, у 1952 році світ побачив шпигунську кінострічку 5 Fingers. Критики високо оцінили реалізм та автентичність фільму, чому посприяло знімання сцен у Берліні, Анкарі, Лондоні та Стамбулі. Фільм був номінований на два «Оскари» – за найкращу режисуру та найкращий сценарій. Він отримав «Золотий глобус» за найкращий сценарій та Премію Едгара Алана По за найкращий загадковий сценарій.
Через 10 років Базна видав книгу I was Cicero, аби розповісти світові всю правду від свого імені. Він написав її у співпраці з Гансом Ноґлі. У 2019 році вийшов фільм турецькою мовою Operation Cicero. Це романтична історія, у якій згадуються лише деякі оригінальні події, пов’язані з Цицероном.