Мюнхен має глибоку військову історію. У різні часи тут будували казарми, навчальні бази й табори, які виконували різні функції. Одні використовували для підготовки солдатів, інші – для утримання полонених чи примусових робітників. У місті з’явилися перші нацистські табори, що згодом стали зловісним зразком для цілої системи концтаборів. Після завершення війни частину об’єктів знесли, а частину переобладнали під нові потреби. Деякі місця перетворилися на меморіали, які нагадують про трагічні події, інші ж залишилися військовими зонами й далі виконують свою роль. Далі на munichyes.eu.
Виникнення військових таборів
Перші військові табори почали створювати ще наприкінці 19 століття. Поштовхом стали масштабні війни, які вимагали не лише великих армій, а й чіткої системи їхньої підготовки та контролю. Одним із перших прикладів стали табори в Канаді, організовані під час англо-бурської війни 1899–1902 років. Тоді британські війська облаштовували спеціальні місця для утримання військовополонених та охорони стратегічних територій. А їх, своєю чергою, огороджували колючим дротом. Також споруджували дерев’яні бараки, встановлювали вартові пости. Усе працювало за суворими правилами, а сама система виявилася настільки ефективною, що стала зразком для інших країн.
Європейські держави швидко звернули увагу на цю модель. У Німеччині військові табори почали з’являтися тоді, коли імперія активно зміцнювала свою армію. Мюнхен відігравав у цьому процесі особливу роль. Його розташування в центрі Баварії, розвинена інфраструктура та зручні транспортні шляхи робили місто ідеальним місцем для військових об’єктів. На околицях зводили казарми, склади боєприпасів, навчальні майданчики та стрільбища. Тут формували підрозділи, проводили навчальні збори й розгортали військові штаби.
Життя в таких таборах було суворим і чітко регламентованим. Солдати прокидалися рано, проходили стройову підготовку, займалися тактичними навчаннями й тренувалися на полігонах. Офіцери контролювали дисципліну, розподіляли обов’язки й відповідали за бойову готовність частин. Крім військових функцій, табори ставали своєрідними мінімістечками з власною кухнею, господарськими приміщеннями, лікарнями та ремонтними майстернями. Зі збільшенням чисельності армії та розвитком техніки масштаби таких таборів зростали. Тимчасові споруди поступово замінювали кам’яними будівлями, з’являлися водогін і каналізація, прокладалися нові дороги та комунікації. У Мюнхені формувався стратегічний військовий центр, де зосереджувалися ресурси, кадри й командування. Саме тут зароджувалася інфраструктура, яка згодом відіграла важливу роль під час великих воєнних кампаній 20 століття.
Нацистські військові табори
Після приходу нацистів до влади Мюнхен перетворився на один із головних центрів військової та політичної діяльності режиму. Саме поруч із містом, у березні 1933 року, відкрився концтабір Дахау. Це сталося всього через кілька тижнів після того, як Гітлер отримав повноваження райхсканцлера. Спочатку в Дахау утримували політичних опонентів – комуністів, соціал-демократів і профспілкових активістів. Пізніше сюди почали привозити священників, інтелектуалів, представників меншин та інших груп, яких нацисти вважали «небажаними».
Табір був побудований на території колишніх казарм артилерії й мав чітку систему контролю. Територію оточували дроти під напругою, вежі з озброєною охороною та рів з водою. Усі будівлі розташовувалися за строгим планом: бараки для в’язнів, адміністративні приміщення, кухня, лікарня, крематорій. Дахау став зразком для майбутніх концтаборів у нацистській Німеччині. Сюди приїжджали офіцери СС, щоб проходити навчання та переймати методи нагляду. В’язнів використовували як робочу силу на будівництві, у майстернях та на виробництві, змушуючи працювати по багато годин на день без належного харчування й відпочинку.
З часом система таборів розширилася. На північному заході міста створили великий допоміжний табір Мюнхен-Аллах, який підпорядковувався адміністрації Дахау. Його територія прилягала до промислових підприємств, де виробляли порцеляну, деталі для літаків і військову техніку. Тут працювали тисячі примусових робітників: іноземців, військовополонених і депортованих з окупованих територій. Люди жили в бараках у важких умовах, часто без опалення та з мінімальними запасами їжі.
Обидва табори мали важливе значення для військової економіки нацистів. Вони постачали робочу силу для великих компаній і водночас виконували каральну функцію. У Дахау до самого звільнення в 1945 році продовжували діяти табори, а саме місце стало зразком, за яким будували всю систему концтаборів Третього Рейху. Аллах, своєю чергою, відігравав ключову роль у забезпеченні промислового виробництва, особливо в останні роки війни, коли нестача робочих рук стала критичною.
Військові табори після Другої світової війни
Після поразки Німеччини союзники взяли під контроль усі військові об’єкти, розташовані в Мюнхені та навколо нього. Частину таборів швидко ліквідували: споруди розібрали, території розчистили, а землю використали для відбудови міста. Інші місця не чіпали ще певний час. Деякі казарми та навчальні бази залишили в робочому стані й перейшли під управління американської армії. Мюнхен став важливою точкою для розміщення військ США, тому багато колишніх німецьких об’єктів адаптували для потреб окупаційних сил.
Казарми Ернст-фон-Бергман-Казерне (Ernst-von-Bergmann-Kaserne) – один із таких прикладів. Вони не припинили функціонувати після капітуляції, а були використані для розміщення військових підрозділів. На їхній території проводили навчання, зберігали техніку та облаштовували штаби. Будівлі поступово модернізували, але загальна структура зберігалася. Крім того, в Мюнхені з’явилися нові адміністративні центри союзників, які координували військову присутність у регіоні.
У перші післявоєнні роки в деяких колишніх таборах утворили пункти для переміщених осіб. Туди потрапляли колишні військовополонені, біженці та люди, які втратили домівки. Приміщення пристосовували до цивільних потреб, облаштовували тимчасове житло, медичні пункти й склади з гуманітарною допомогою. Частина територій згодом перейшла під контроль німецької влади, яка почала поступову реорганізацію військової системи країни.
Коли в 1955 році створили Бундесвер, частина казарм повернулася під німецьке управління. Мюнхен знову набув значення як військове місто, але вже в іншому політичному контексті. Старі об’єкти реконструювали, адаптувавши їх до нових стандартів. З усім тим у деяких випадках історичний вигляд будівель залишився незмінним. Так поступово сформувалася нова система військових баз, яка залишалася активною ще багато десятиліть.
Сучасність
Сьогодні в Мюнхені залишилося кілька військових об’єктів, кожен з яких має своє призначення. Деякі з них продовжують використовувати у військових цілях. Наприклад, Ернст-фон-Бергман-Казерне після виведення американських військ перейшли під управління Бундесверу. На їхній території розміщуються підрозділи баварської армії, проводяться навчання й зберігається техніка.
Інші об’єкти набули зовсім іншого значення. Колишній табір Нойаубінг (Neuaubing) перетворили на меморіальний комплекс. Тут залишили бараки, збудовані за часів нацистського режиму. Усередині облаштували виставкові зали та інформаційні центри, де розповідають історії примусових робітників і в’язнів. Територія відкрита для відвідувачів, проводяться тематичні події, лекції й освітні програми для школярів.
У місті також залишилося кілька менших об’єктів, які колись виконували допоміжні військові функції. Частину з них перебудували під офіси, склади або громадські установи. Порожні будівлі стоять без догляду, а рішення про реставрацію чи нове використання ще не ухвалили. Попри зміни, військова історія Мюнхена добре зчитується в архітектурі та плануванні цих місць. Вони стали частиною міського ландшафту, де минуле переплітається зі сучасністю.
Джерела:
- https://www.nsdoku.de/en/neuaubing-memorial-site/the-camp-in-neuaubing
- https://www.nsdoku.de/en/neuaubing-memorial-site/the-camp-in-neuaubing
- https://www.bildung-ns-zwangsarbeit.de/en/sites/detail/neuaubing-memorial-site-munich-documentation-center-for-the-history-of-national-socialism
- https://www.comiteinternationaldachau.com/en/news-archive-english/201-allach-eng
- https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/munchen-neu-freimann-displaced-persons-camp
- https://encyclopedia.ushmm.org/content/uk/article/dachau