22 липня 2016 року у Мюнхені сталася велика трагедія: 18-річний підліток застрелив 9 людей. Пізніше розслідування показало, що вбивця діяв через свої ультраправі політичні погляди. Ця подія знову порушила питання про загрозу тероризму в Європі. У цій статті ми згадаємо цю подію, розповімо про злочинця та про реакцію влади. Далі на munichyes.eu.
Як це було
За деякий час до злочину 18-річний Девід С. придбав пістолет через даркнет. Перед нападом він також опублікував у Facebook заклики до молодих людей прийти до ресторану швидкого харчування біля торгового центру «Olympia». Вдень 22 липня 2016 року юнак і сам прийшов до ресторану.
Він дістав пістолет з рюкзака, коли був у туалеті, а після цього здійснив кілька пострілів у групу молодих людей. З 6 дітей, яких застрелив Девід С., вижив тільки 13-річний підліток. У нього були травми, які загрожували життю, але йому вдалося втекти та врятуватися.
Потім Девід С. вийшов з ресторану та почав стріляти по людях, які втікали. По дорозі ще вбив 17-річного юнака, 45-річну жінку, 19-річного чоловіка та 20-річну жінку. Загалом він скоїв близько 60 пострілів.
Поліція відкрила вогонь по Девіду, але так і не влучила. Деякий час він ховався у кімнаті для зберігання велосипедів у багатоквартирному будинку, а потім вийшов та застрелився сам на очах у поліції.
Поліцейське розслідування тривало досить довго, тому що було багато суперечок щодо мотивів і дій Девіда.
Якими були мотиви злочинця
Спочатку було припущення, що Девід С. хотів помсти, адже він страждав від серйозних психічних порушень. За даними слідства, його однокласники роками цькували та били хлопця. У своїх стражданнях він звинувачував мігрантів з Південно-Східної Європи. У звіті за 2017 рік його головною мотивацією вказали особисті образи. Тому спочатку цей злочин класифікували як просто буяння, а не політично мотивований теракт.
Проте вже тоді слідчі зазначили, що у юнака був расистський світогляд. Він проходив психотерапію та під час сесій малював свастики та віддавав гітлерівський салют. Також жертв він обрав на основі певних расистських критеріїв. Крім цього, напад стався на 5 річницю нападу терористів у Норвегії.
Місто залучило експертів у 2017 році, які дійшли різних висновків. Двоє з трьох погодилися з тим, що це був акт праворадикального тероризму. Також у 2018 році Федеральне відомство юстиції підтвердило цю версію. Тому у 2019 році Баварське державне управління кримінальної поліції класифікувало цю подію як «політично мотивований насильницький злочин – праворадикальний».
Критика
Цей випадок привів до хвилі критики у німецькому суспільстві, яке засуджує органи безпеки та політиків у применшенні значення праворадикального тероризму у країні. Багато нападів, які слідчі довго не визнавали терактами, залишалися безкарними. Родини жертв продовжують страждати від цих нападів та від несправедливості.
В останні роки у Німеччині досить часто відбувалися вбивства з боку праворадикальних терористів. Наприклад, у 2019 році праворадикальний екстреміст убив регіонального президента Касселя Вальтера Любке. Також багатьом відома терористична організація «Націонал-соціалістичне підпілля», яка роками вбивала мігрантів непомітно. Мюнхен після 1945 року зазнав найбільше таких трагедій.
У країні у період з 1989 по 2020 рік Федеральне управління кримінальної поліції зафіксувало 109 убивств з праворадикальних мотивів у країні. Неурядові організації та родини постраждалих стверджують, що кількість жертв є вищою.
Саме випадок 2016 року був одним із найкривавіших расово мотивованих терористичних актів у новітній історії країни, але органи безпеки протягом трьох років і трьох місяців класифікували його як буяння психічно хворої жертви булінгу.
Пам’ять
Щороку після трагедії сотні або навіть тисячі людей збираються біля торгового центру «Olympia», щоб вшанувати пам’ять жертв цього нападу. Родичі досі вимагають більше ретельного розслідування передісторії вбивства.
Люди підходять до портретів жертв, які встановлені на місцях, де вони загинули. Їхні імена лунають 22 липня щороку: Армела, Джан, Сельчук, Сабіна, Роберто, Гільяно, Хюсейн, Діжамант, Севда.
Батьки дітей кажуть, що це більше, ніж просто скорботне вшанування пам’яті. Мати Джана, якому на момент загибелі було всього 14 років, пообіцяла, що вони не заспокоються, доки ця та подібні справи не будуть повністю розкриті. Мовчання прокладає шлях до наступних смертей.
Пам’ять жертв цього теракту вшановують не тільки у Мюнхені. Наприклад, у Парижі одразу після нападу підсвітили Ейфелеву вежу національними кольорами Німеччини.
Трагедія 22 липня 2016 року в Мюнхені стала ще одним болючим нагадуванням про те, наскільки серйозною загрозою для суспільства є ультраправий екстремізм. Цей випадок показав, наскільки важливо вчасно розпізнавати ознаки радикалізації, належно розслідувати політично мотивовані злочини та не занижувати їхній масштаб.
Пам’ять про загиблих і надалі має залишатися нагадуванням про необхідність боротьби з будь-якими формами ненависті, а також про відповідальність держави перед родинами жертв і суспільством.
Джерела: bpb.de , taz.de , sueddeutsche.de