Політична галузь Мюнхена сповнена видатних діячів, що зробили свій внесок у його розвиток. Столиця Баварії перебуває на шляху постійного зростання і розширення всіх діючих сфер. Історія міста вкрай насичена. У нашому матеріалі розповімо про його «перші кроки» та першого правителя. Більше цікавого на munichyes.eu.
«Перші сторінки» великої історії
Історія Баварії як вільної землі починається з 1919 року. Тоді було проголошено Баварську радянську республіку. Мюнхен же відігравав надзвичайно важливу роль у розвитку всієї території. Він став місцем важливих подій у політичному житті всієї Німеччини. Саме тут було організовано відомий «Пивний путч», унаслідок якого заарештували Адольфа Гітлера. Нацистська партія, що не мала на той момент великої популярності, була тимчасово заборонена на всій території Німеччини.
Надалі через суттєву роль, яку відіграла столиця Баварії в просуванні націонал-соціалістичного руху, місто в народі стали іменувати «Столицею руху». Було воно також основною локацією, де розташувалася база студентського руху «Біла троянда».
Життя в Мюнхені «кипіло». Але хто ж стояв «біля керма»?
Лорд-мер Мюнхена та його правління
Пост лорд-мера столиці Баварії з 1919 року до 1924 року обіймав Едуард Шмід. Народився він 15 жовтня 1861 року. Чоловік не одразу визначився з напрямком для побудови майбутньої кар’єри. У юні роки він встиг попрацювати столяром і редактором німецької газети.
Але «світ» політики захопив його. У 1899 році Шмід вступив до соціал-демократичної партії. А 26 червня 1919 року політика обрали на посаду лорд-мера Мюнхена. Таким чином він став першим соціал-демократом на управлінській посаді.
Шміду належало керувати містом, що перебувало в явному занепаді. Цей період характеризувався голодом, частими страйками, безробіттям, політичними переворотами та економічними проблемами. Але правитель зміг посприяти поліпшенню умов для життя.
За роки перебування на цій посаді діяч домігся поліпшення водопостачання та забезпечення електрикою. Саме з його ініціативи було розпочато експансію річки Ізар для виробництва енергії в промислових масштабах. Запам’яталося його правління також створенням проєктів з будівництва трамвайної майстерні та будинку для літніх людей. Він наполегливо й ефективно працював на благо міста та городян.
Але 1923 року сталася ціла низка подій, що негативно вплинула на загальну «картину» в Мюнхені. Тоді трапилася різка економічна криза, а багато місцевих жителів втратили свої заощадження. Місто знову стояло «на межі» злиднів.
Того ж року стався сумнозвісний «Пивний путч». Це була невдала спроба державного перевороту. Така подія спричинила безліч вбивств та арештів. Едуард Шмід також був заарештований та ледве уникнув страти через повішення.
У 1924 році чинний мер подав у відставку. Період його правління було завершено. Але добра пам’ять про його досягнення залишилася – 15 жовтня 1931 року політику присудили звання почесного громадянина Мюнхена. Помер Едуард Шмід 8 червня 1933 року. Сталося це всього через кілька місяців після того, як владу в місті захопили нацисти.
В історії столиці Баварії були як радісні, так і важкі фрагменти. Але кожен із цих епізодів привів місто до того, що воно стало важливою економічною, культурною та туристичною локацією. А кожен політичний діяч зробив свій внесок у цей глобальний процес. Сучасний Мюнхен – це вдале поєднання давніх традицій і нових досягнень. У місті діють великі промислові підприємства, студентів приваблюють відомі місцеві університети, а туристів – безліч визначних пам’яток. Історію, що привела місто до такого високого статусу, необхідно шанувати та вивчати.