Це частина бойових дій, які нагадували громадянську війну в Мюнхені та його околицях. Важливо проаналізувати передісторію та поглянути у минуле, адже це дозволить краще зрозуміти, чому та як проходили бої за Дахау. Більше розповість munichyes.eu.
Місто Дахау
Це ринкове місто, яке стало центральним у військовому конфлікті. Дії розгорталися 16 квітня 1919 року. У квітні утворилася Мюнхенська радянська республіка, в основі якої були дві моделі: російська та угорська. «Червона армія» (або Червона гвардія) мала захищати Радянську республіку, її успіхи, а їх противниками були «Білі війська (або Біла гвардія), сформовані з Рейхсверу та Фрайкорпусу. Учасниками обох сторін були розчаровані солдати Першої світової війни.
Варто проаналізувати, що передувало тому, що надалі розгорнувся військовий конфлікт.
- На початку листопада Курт Ейснер у Мюнхені проголосив «Вільну державу Баварію», а 25 листопада 1918 року у Дахау сформували «Раду робітників, фермерів і громадян». Ініціаторами була консервативна християнська асоціація фермерів. Причиною були понад 1000 безробітних робітників у Дахау.
- 21 лютого 1919 року прем’єр-міністра Баварії Курта Ейснера було вбито. 25 лютого 1919 року 30 осіб Солдатської ради Дахау вирушили до Альтомюнстера, а 7 квітня того ж року «Червона армія» призначили нового мера. Солдати проголосили у Дахау комуністичну радянську республіку.
- У Майєрброй містяни мали обирати нову раду фермерів та робітників.
- Робітники паперової фабрики Дахау в корчмі Hörhammer перетворили свій бізнес на колективну компанію. З того часу паперова фабрика почала друкувати гроші для комуністичних революціонерів.
- Уряд Рейху відреагував. Корпус армії дислокувався поблизу Мюнхена, а 15 квітня 1919 року 500 солдатів вирушили до Дахау та зайняли місто. Було оголошено стан облоги, солдати перервали залізничне сполучення з Мюнхеном.
Битва
Дахау розглядали як стратегічно важливе місце. Однією з причин цього була паперова фабрика, яка друкувала гроші. Далі військовий конфлікт розвивався стрімко. Вже 15 квітня 1919 року були сформовані стрілецькі лінії, а кількість бійців перевищила 1000 осіб.
Революційним силам вдалося швидко мобілізуватися, сформувавши боєздатну армію, до якої входили демобілізовані солдати, робітники, іноземні добровольці.
Варто виділити роль Ерста Толлера, який проявив себе як політичний лідер та відповідальний командир. Чоловік відмовився від артилерійського обстрілу міста, уникнувши жертв серед цивільного населення. 16 квітня 1919 року він отримав наказ із Мюнхена обстрілювати Дахау артилерією. Під час Першої світової війни він був артилеристом, тому добре розумів, якими руйнівними будуть наслідки.
Попри відмову Ерста Толлера виконувати наказ, 16 квітня 1919 року о 4 ранку піхотинці рушили у бік Дахау. Військам Толлера з 5 штурмовими батальйонами вдалося вибити «Білі» війська.
Мешканці Дахау підтримали революціонерів. Вони надавали їм допомогу, бравши також участь у боях. Була відчутною ідеологічна мотивація, адже це було не просто військовим зіткненням. Битва за Дахау означала боротьбу за новий соціальний порядок, заснований на принципах соціалізму.
Результати битви
«Червоній армії» вдалося відбити Дахау в «Білих», і це була важлива перемога для революціонерів. Перемога зміцнила їх позиції, у тому числі шляхом захоплення значної кількості зброї та боєприпасів, залучила на їх бік додаткових прихильників.
Попри позитивні сторони, важливо проаналізувати слабкі сторони перемоги:
- йдеться про внутрішні розбіжності, адже в лавах революціонерів була відсутня чітка ієрархія та дисципліна. Це негативно впливало на координацію дій;
- велика частина учасників революції не мала військового досвіду. Це впливало на здійснення надалі непродуманих дій та до суттєвих втрат;
- ситуація ускладнювалася через зовнішні загрози, а саме через інтервенції з боку інших держав, контрреволюційних сил всередині країни.
Перемога революціонерів стала тригером для уряду, внаслідок чого з його боку посилилися репресії. Внутрішні розбіжності, а також зовнішній тиск згодом призвели до такого довгострокового наслідку як падіння Баварської Радянської Республіки.
Що було далі?
30 квітня 1919 року урядові війська та Фрайкорпс здійснили успішний наступ на Дахау. Червону армію було витіснено, вони відступили до Мюнхена.
На учасників революції після захоплення Дахау та Мюнхена чекали жорстокі масові розправи. Страчували навіть жінок та дівчат. Згідно з офіційними даними, через придушення радянської республіки було вбито 625 життів, а наприкінці вуличних боїв у Мюнхені загинуло понад 1000 осіб. Це були криваві наслідки революції.
Ймовірно, причинами цього стали внутрішні розбіжності серед революціонерів, недостатня підготовка, зовнішній тиск. До того ж урядові війська та Фрайкорпс мали значну кращу організацію та озброєння.
Тож, битва за Дахау – це важлива сторінка в історії Баварії. Ця подія відображає складний період не лише політичних, але й соціальних потрясінь німців після Першої світової війни. Битва демонструє те, як радикальні сили прагнули захопити владу та встановити соціально-політичний порядок.