У роки Другої світової війни Мюнхен був не тільки центром нацистської ідеології, а й місцем для народження сміливого спротиву. Саме у Мюнхені група студентів заснувала підпільний рух «Біла троянда», який виступав проти злочинів нацистського режиму. Молодь закликала німців до миру та справедливості. У цій статті ми розповімо про діяльність «Білої троянди» та про учасників руху. Далі на munichyes.eu.
Як з’явився рух
Ганс Шолль, Олександр Шморель, Софі Шолль, Віллі Граф і Крістоф Пробст навчалися на медиків в Університеті Людвіга-Максиміліана. Після початку Другої світової війни студентів-медиків почали періодично відправляти на фронт. У травні 1941 року Віллі Графа направили у Сербію, Радянський Союз та Польщу. Там він познайомився з війною та горем, яке вона приносить. У квітні 1942 року він повернувся до університету та познайомився з однокурсниками Олександром Шморелем та Гансом Шоллем.
23 липня 1942 року Віллі Граф знову відправляється на фронт, але тепер зі своїми новими друзями. Хлопців відправили на Східний фронт як медиків на три місяці. Студенти безпосередньо стикнулися з жорстокою реальністю війни.
На війні у студентів розвинулося чітке розуміння спільноти. Ночами вони розмовляли на різні глибокі теми, разом вони читали, спали, ділилися їжею. Олександр Шморель був щасливий від того, що опинився у Росії, на батьківщині своїх батьків. Однак він дистанціювався від більшовизму, так само як і від націонал-соціалізму.
Шморель, Шолль і Граф встановлювали особисті контакти з жителями Радянського Союзу, порушуючи військовий устав. Вони не розглядали жителів країни як ворогів. Хлопці шукали свій унікальний шлях. Вони любили спілкуватися та міркувати про сенс життя. Своїм способом мислення та життя вони протистояли ідеологічній та політичній ситуації у Німеччині.
Згодом у листопаді 1942 року друзі повернулися до Мюнхена, щоб продовжити навчання. Тоді Софі Шолль, сестра Ганса Шолля, теж почала вивчати філософію та біологію в університеті. Софі Шолль познайомилася з друзями брата і вони почали збиратися на читання та дискусійні вечори. Ганс і Софі Шолль спочатку дуже любили націонал-соціалізм, але дуже скоро вони змінили свою думку.
Як формувалися ідеї руху
Сформувати власну думку студентам допомагала література. Вони читали у будь-якому форматі: індивідуально, у малих групах або у великих дискусійних колах. У своїх записах студенти згадують книги, які сформували їх незалежне мислення. Серед цих книг багато творів німецького класицизму, книг релігійно-філософських авторів або французьких письменників.
Ідеї руху базувалися на християнських і гуманістичних цінностях. Вони разом вивчали роботи Августина і Фоми Аквінського, вивчали принципи екзистенціальної філософії та відвідували лекції професора філософії Курта Губера. Курт Губер вже знаходився у конфлікті з націонал-соціалістами, а згодом професор приєднався до «Білої троянди».
Діяльність «Білої троянди»
Діяльність «Білої троянди» була зосереджена на написанні та розповсюдженні антивоєнних листівок. Перші чотири листівки були написані у 1942 році. Їх таємно виготовляли у будинку батьків Шмореля. Листівки розсилали мюнхенцям, переважно науковцям. Студенти особливо чекали підтримки від «інтелігенції».
Розповсюдження антивоєнних листівок було заборонено у нацистській Німеччині. Громадяни були зобов’язані здавати такі листівки поліції. Про першу серію листівок повідомив у поліцію кожен третій зі 100 одержувачів.
Після повернення з Радянського Союзу студенти діяли ще більш впевнено. П’яту і шосту листівки «Біла троянда» випустила вже у лютому 1943 року. Тоді було зроблено близько 6000 копій листівок, що було дуже ризиковано. Проте злочини нацистів штовхнули студентів на цей ризик.
«Біла троянда» прагнула постійно розширюватися. Для цього були залучені надійні друзі з інших німецьких міст: Фрайбурга, Гамбурга, Ульма, Штутгарта та з Хемніцу.
Крім листівок, «Біла троянда» також писала різні гасла на стінах мюнхенських будинків. Для цього Олександр Шморель виготовив трафарет, а потім на фасадах будівель швидко заповнював його фарбою. 4 і 9 лютого 1943 року біля університету студенти кілька разів написали великими літерами «Свобода» і «Геть Гітлера». Пізніше на Марієнплац вони написали «Гітлер – масовий вбивця» і намалювали перекреслені свастики. Такі гасла з’явилися на близько 30 фасадах міста.
Арешт
П’ята листівка «Білої троянди» змусила гестапо почати розслідування. Дуже довго розслідування були безрезультатними, але раптом в Університеті Людвіга-Максиміліана було встановлено спеціальний нагляд зі сторони націонал-соціалістів.
18 лютого 1943 року брат і сестра Шолль розмістили шосту листівку біля аудиторій головного корпусу, а решту листівок просто скинули в атріумі університету. Тоді за ними спостерігав доглядач Якоб Шмід. Софі та Ганса негайно заарештували. До кінця лютого заарештували й інших учасників. Студентів засудили до смертної кари. Засудили у тому числі й професора Курта Губера, який у своїй захисній промові сказав, що група діяла з «моральних мотивів та внутрішньої потреби боротьби за право на політичне самовизначення». Софі Шолль під час допиту сказала, що вона «все ще вірить, що зробила все, що могла».
Джерела:
- https://www.planet-wissen.de/geschichte/nationalsozialismus/weisse_rose/index.html
- https://www.dhm.de/lemo/kapitel/der-zweite-weltkrieg/widerstand-im-zweiten-weltkrieg/die-weisse-rose
- https://www.weisse-rose-stiftung.de/widerstandsgruppe-weisse-rose/wandanschriften-der-weissen-rose/