Націонал-соціалістична німецька робітнича партія, відома як нацистська партія, стала однією з найвпливовіших і водночас найтрагічніших політичних сил в історії Німеччини. Спираючись на націоналістичну риторику та антисемітські ідеї, партія швидко здобула популярність серед різних верств населення. У цій статті розповімо про те, як з’явилася та розвивалася НСДАП. Далі на munichyes.
Початок: Німецька робітнича партія
У січні 1919 року Антоном Декслером було засновано Німецьку робітничу партію. Адольф Гітлер дуже скоро зацікавився новою політичною силою та став її членом. 24 лютого 1920 року Гітлер виступив з яскравою промовою, на якій оголосив 25 тез програми партії. Він закликав до зміцнення середнього класу та встановлення дискримінаційних законів для німецьких євреїв. На той момент партія вже була перейменована на Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію.
Декслер почав побоюватися, що Гітлер захопить владу, і він не помилявся. Вже у 1921 році Адольф Гітлер став лідером молодої невеликої партії. Він зробив це, використовуючи свої улюблені методи: розпливчасті обіцянки, погрози та нетерпимість. На початку своєї діяльності Гітлер свідомо зосередився на пропаганді. Партійці виступали як оратори на мітингах опозиції й часто не цуралися насильницьких нападів.
Особливістю партії з самого початку була її готовність брехати. Навіть первісна назва була неправдивою, адже тільки 2,5% членів партії були робітниками. Понад 40% членства становили ремісники, випускники університетів, державні службовці та офіцери.
Проте кількість членів партії неухильно зростала. Тільки з березня 1920 по січень 1921 року партія провела 46 заходів у Мюнхені, які відвідало понад 60 000 відвідувачів. Хоча наприкінці 1919 року партія мала лише 64 члени, через два роки вона вже могла похвалитися 6000. До листопада 1923 року кількість членів зросла приблизно до 55 000.
Гітлерівський путч
Гітлерівський путч 1923 року був першою спробою партії захопити владу у Німеччині. Путч почався з мюнхенської пивної «Bürgerbräukeller» під час виступу Густава Ріттера фон Кара, який був державним комісаром. Довго Гітлер намагався заручитися його підтримкою, але у того був свій план встановлення диктатури. Фактично вони були політичними конкурентами.
Гітлер увірвався до пивної посеред виступу Кара та під дулом автоматів вивів комісара та його соратників. Гітлер вимагав підтримати путч та прийняти державні посади, які він сам назначить, але Кар не погодився.
Наступного дня Гітлер зрозумів, що путч провалився. Він вирушив на марш Мюнхеном разом зі своїми прихильниками. Вони зайняли весь центр міста, але раптом почалася перестрілка з поліцією. У результаті Гітлера заарештували.
Під час судового процесу Гітлера позбавили волі на 5 років. Він перебував у гарних умовах: мав окрему кімнату та дозвіл запрошувати гостей. Вже через 9 місяців його звільнили умовно-достроково.
Попри те, що путч повністю провалився, з 1933 року нацисти щороку влаштовували свято, щоб відзначити ці події. Вони почали прославляти путчистів як справжніх мучеників. Щорічне свято проходило саме у мюнхенській пивній «Bürgerbräukeller», де все починалося.
Відновлення партії
Після звільнення Гітлера одразу відбулося відновлення НСДАП. З цього моменту Гітлер прокладав собі шлях до влади через легальний успіх на виборах. Вибори пропонували можливості для інтенсивної пропаганди під час безплатних поїздок для участі в агітації, а Гітлер був найсильніший у цьому.
Між 1924 і 1939 роками партія зосередила всі свої сили у бідних містечках та занедбаних сільських районах. Проте населення тоді ще не було готово підтримувати настільки радикальні рухи. Вибори на національному рівні партія програвала.
Встановлення нацистської влади у Німеччині
Передчасний розпуск Рейхстагу 18 липня 1930 року на тлі економічної кризи надав націонал-соціалістам унікальну можливість. Вони створили сільськогосподарську програму та звернулися до фермерів, яких до цього ігнорували. Їм вдалося отримати чимало голосів.
Завдяки цілеспрямованій пропаганді нацистська партія завоювала прихильність виборців з усіх соціальних груп та верств. Навіть традиційне католицьке середовище знаходилося «під чарами» націонал-соціалізму.
Захоплення влади Націонал-соціалістичною німецькою робітничою партією (НСДАП) у 1933 році стало результатом комбінації економічної кризи, політичної нестабільності та ретельно продуманої стратегії Гітлера і його оточення.
Партія Гітлера
Історик Вольфганг Бенц вважає, що позиція нацистської партії після захоплення влади була лише «по всій видимості інституціоналізованою». Тобто партія просто виконувала допоміжні функції у встановленні держави фюрера. Навіть керівництво партії залишалося у Мюнхені.
Так само вважає й історик Геннінг Келер, який писав, що НСДАП була просто «агітаційно-виборчою машиною», яка служила Гітлеру. З моменту припинення виборів керівництво партії обмежувалося збором членських внесків та врегулюванням суперечок між своїми членами.
Націонал-соціалістична німецька робітнича партія пройшла шлях від маленької політичної групи до панівної сили Німеччини, яка принесла найбільшу трагедію для Європи у 20 столітті. Її заснування відкрило дорогу до встановлення тоталітарного режиму, до переслідування євреїв та до найстрашнішої війни 20 століття.
Джерела: spiegel.de , historisches-lexikon-bayerns.de , bpb.de