Авіабаза Нойбіберг: історія, контроль США, сучасність

Авіабаза Нойбіберг розташована на південний схід від Мюнхена. Її заснували у 20 столітті як військовий аеродром Люфтваффе. Тут дислокувалися реактивні винищувачі Me 262 й транспортні літаки. У 1945 році базу захопили союзні війська, після чого її використовували ВПС США. З 1958 року контроль перейшов до німецьких ВПС, де працювало транспортне крило LTG‑61. Ще через деякий час частину території перетворили на Університет Бундесверу, а авіаційна діяльність завершилася до 1991 року. Сьогодні на базі збереглися будівлі, каплиця та смуга, навіть створена рекреаційна зона, про що ми сьогодні й поговоримо на на munichyes.eu.

Заснування та роль під час Другої світової війни

Аеродром Нойбіберг було створено у 1933 році на південний схід від Мюнхена. У місті відразу почали будувати злітно-посадкові смуги, ангари та адміністративні будівлі для обслуговування літаків Люфтваффе. Спочатку база призначалася для навчання пілотів і розміщення легких винищувальних літаків.

До кінця тридцятих років тут так і розташовувалися навчальні та бойові підрозділи, а в 1944 році на аеродромі почали дислокувати реактивні винищувачі Messerschmitt Me 262, що виконували завдання на західному фронті. На базі проводилися бойові та навчальні польоти, технічне обслуговування літаків та підготовка екіпажів до фронтових операцій.

Але, на жаль, у 1944 році Нойбіберг зазнала кількох бомбардувань союзниками. Були пошкоджені злітно-посадкові смуги, ангари та ремонтні цехи. У квітні 1945 року аеродром захопили американські війська, а залишки німецьких підрозділів евакуювалися. Після цього база перейшла під контроль союзників і перестала використовуватися Люфтваффе.

У такий спосіб, від самого заснування і до кінця війни Нойбіберг служила ключовим аеродромом Люфтваффе, спочатку для підготовки пілотів, а потім для розміщення реактивних винищувачів і підтримки бойових операцій на фронтах Європи.

Повоєнне використання США

Після закінчення Другої світової війни в 1945 році Нойбіберг опинилася під контролем ВПС США. У місті розгорнули розміщення 86-го винищувального крила, яке включало літаки P‑51 Mustang та пізніше реактивні F‑80 Shooting Star. Крім винищувальної авіації, на базі діяли транспортні підрозділи з літаками C‑47 Skytrain і C‑119 Flying Boxcar, які забезпечували перевезення вантажів і особового складу по всій Західній Європі.

Крім того, у місті створювали ремонтні майстерні для літаків, будували нові ангари, адміністративні корпуси та навчальні об’єкти для підготовки пілотів і технічного персоналу. База стала ключовим пунктом у Берлінському повітряному мосту 1948–1949 років. Саме звідси вилітали транспортні літаки з вантажами для західного сектору Берліна, забезпечуючи продовольство, паливо та медикаменти під час радянської блокади.

А ось у період холодної війни Нойбіберг залишалася стратегічною базою для навчальних польотів, перевірки авіаційної техніки й підготовки екіпажів. Тут часто проводилися регулярні тренування пілотів, перевірялися нові типи літаків і відпрацьовувалися тактичні маневри на західноєвропейському театрі операцій. Якщо коротко, то база забезпечувала оперативну готовність винищувальної й транспортної авіації США на території Німеччини, підтримуючи союзницьку присутність у регіоні.

Передача авіабази Німеччині

У 1958 році Нойбіберг було передано під контроль німецьких ВПС (Люфтваффе). На базі розмістили транспортне крило LTG‑61, яке експлуатувало літаки Noratlas і пізніше C‑160 Transall для перевезення вантажів та особового складу. Також тут діяли підрозділи для навчання пілотів і технічного персоналу, які підтримували бойову готовність Люфтваффе на території Баварії.

Інфраструктуру бази модернізували: подовжили злітно-посадкові смуги, облаштували сучасні ангари та ремонтні майстерні для транспортних літаків. Було оновлено навчальні корпуси для тренувань пілотів, побудовано додаткові об’єкти для технічного обслуговування й логістики.

Підрозділи бази виконували транспортні місії, навчальні польоти та логістичне забезпечення військових операцій. Тим часом пілоти LTG‑61 здійснювали перевезення особового складу та вантажів всередині Німеччини та за її межами, відпрацьовували тактичні маневри, тренувалися у зльотах і посадках в складних умовах, підтримуючи готовність до швидкого реагування. Загалом база залишалася активним центром Люфтваффе й слугувала платформою для інтеграції німецьких ВПС у систему колективної оборони НАТО.

Перетворення на університет і сучасне використання

На території авіабази Нойбіберг у 1973 році було створено Університет Бундесверу, який розташувався на колишніх об’єктах ВПС США та Люфтваффе. Тут облаштували навчальні корпуси, лабораторії, бібліотеки та авдиторії для офіцерів і цивільних студентів. Університет спеціалізується на військовій освіті, наукових дослідженнях у сфері оборони, технічних і соціальних дисциплінах, а також на підготовці кадрів для ВПС та сухопутних військ ФРН.

На базі збереглися історичні будівлі, включно з адміністративними корпусами та ангаром, де раніше обслуговували літаки. Встановлена каплиця, яка використовується для релігійних заходів та пам’ятних церемоній, а також парк і відкриті території для відпочинку персоналу та студентів. Стосовно сучасних навчальних програм, то вони включають як теоретичні курси, так і практичні польоти на транспортних та навчальних літаках, симулятори авіаційної техніки та польотні тренажери.

Інфраструктура бази теж, як зазначалося вище, оновлена, адже злітно-посадкові смуги пристосовані для сучасних транспортних літаків, ще побудовані нові навчальні та дослідницькі корпуси, а старі ангари перетворені на лабораторії й тренувальні центри. Навчальні польоти організовуються регулярно, відпрацьовуються тактичні маневри, логістичні операції та практичні завдання з управління повітряним рухом і транспортом. Тож без сумнівів можна сказати, що Університет Бундесверу на Нойбіберзі об’єднує навчальні та наукові функції, забезпечує інтеграцію військової освіти з практичною підготовкою та, найголовніше, зберігає історичну спадщину бази.

Історичне значення

Звісно, Нойбіберг має велике історичне й культурне значення для регіону Баварія та розвитку ВПС Німеччини. База була свідком ключових подій Другої світової війни, повоєнного розгортання ВПС США та холодної війни, і це вже багато чого вартує. Відповідно, її територія зберегла пам’ять про період союзницької окупації, авіаційні операції, а також про участь у Берлінському повітряному мосту.

І хіба не дивовижно, що архітектурні залишки бази, включно з ангарами, адміністративними будівлями та каплицею, відображають етапи розвитку військової інфраструктури від 1930 років до сучасності. А парк і відкриті території, які збереглися від авіабази, використовуються для рекреації й слугують місцем проведення урочистостей та пам’ятних заходів.

База вплинула на розвиток регіону, створивши робочі місця, забезпечивши транспортні й логістичні можливості та інтегрувавши місцеву спільноту у військові та освітні процеси. Сьогодні Нойбіберг є одночасно активним військовим об’єктом і культурною спадщиною, де поєднані сучасні функції університету, науково-дослідні програми й збережена пам’ять про історичні події.

Джерела:

1. https://file.scirp.org/Html/1-1140063_65567.htm
2. https://toflyandfight.com/german-aircraft-after-the-war
3. https://www.forgottenairfields.com/airfield-neubiberg-closed-526.html
4. https://stadtgeschichte-muenchen.de/archiv/daten/pdf/f/flu/flugplatz_neubiberg.pdf
5. https://www.unibw.de/hochschulkommunikation/dokumente/unibw-m_factsheet.pdf