Мальовничий Мюнхен мріють відвідати чисельні туристи з усього світу. Місто славиться великою кількістю визначних пам’яток, високим рівнем життя, смачною їжею. Але історія його дуже насичена та сповнена страшних «сторінок». Одні з таких – це період Другої світової війни. За цей час місто зазнало безліч втрат та руйнувань. Але життя тут тривало. Про нелегку долю місцевих жителів у воєнні роки розповімо в нашому матеріалі. Більше цікавого на munichyes.eu.
Столиця нацизму
У період Другої світової війни Мюнхен вважався центром нацистського руху в Німеччині. Саме так його іменував Адольф Гітлер. Його метою було перетворити столицю Баварії на «оселю» ідеологічного спрямування всього Рейху. Такі плани зумовили всі подальші події в місті. Неподалік від нього діяв перший концентраційний табір. Він розмістився в містечку Дахау, що всього за 17 кілометрів від Мюнхена. Сам Гітлер часто приїжджав до столиці Баварії, щоб взяти участь у зборах та парадах, а також відвідати власну резиденцію біля Берхтесгадена.
Така активна діяльність у місті «диктувала» загальні умови для його жителів. Вони ж своєю чергою намагалися створити ілюзію звичайного життя. Як же це виходило?
Безпеки в місті у воєнний період не було. За роки бойових дій на його територію було здійснено 74 ворожі нальоти. Людські втрати були надзвичайно численними. З 815 тисяч жителів у місті залишилося приблизно 480 тисяч. Та й сам Мюнхен перетворився на суцільне руйнування. Але люди намагалися жити далі: захищати свої життя, виховувати своїх дітей, організовувати своє дозвілля.
Тут же розташувався центр примусової праці. Іноземці стали безкоштовною допоміжною силою на німецьких підприємствах. Місцеве чоловіче населення практично в повному складі вирушило на фронт. Необхідну роботу в місті, зокрема й важку фізичну працю, доводилося виконувати жінкам і дітям. Ось чому так гостро постало питання залучення робітників з інших країн.
Варто визнати, що жінкам Мюнхена в цей період доводилося вкрай важко. На «їхні плечі» лягли різні відповідальні завдання: забезпечення сім’ї, захист, уся робота по дому. Їхніми помічниками були власні діти, яким з ранніх років довелося працювати.
Розваги в місті, зрозуміло, були дуже обмеженими. Але зрідка відбувалися локальні виступи та постановки.
Друга Світова війна – важкий час, що вплинув на кожного.
Опір у місті
Значна частина місцевого населення виявляла незгоду з політикою нацистського руху. У той час тут діяла низка підпільних організацій. У місті часто відбувалися спроби переворотів та повстання. У Мюнхені діяла «Біла троянда» – відома група опору. Її створили учні «Мюнхенського університету імені Людвіга і Максиміліана». Організація проіснувала з 1942 до 1943 року, за цей час було проведено кілька акцій по боротьбі з нацистським режимом.
У 1945 у Мюнхені також відбулася «Акція за свободу Баварії». Противники нацизму організували повстання в останні дні війни, передчуваючи прихід військ союзників. На чолі цієї акції стояв військовий перекладач Руппрехт Гернгросс. Плани організаторів були чіткими: арешт партійного керівництва, забезпечення здачі гарнізону та об’єктів американським військам, проведення переговорів про створення самостійного адміністративного управління. Учасники бажали припинити кровопролиття та руйнування. Вони хотіли прискорити настання мирного часу.
Цього хотіли майже всі. Адже за час бойових дій Мюнхен змінився до невпізнання. З прекрасного та мальовничого місця він перетворився на руїни. Надалі на нього чекав довгий та складний шлях відновлення та розвитку.