Мюнхен – місто з багатовіковою історією. Ми заглибимося в неї та розповімо про складний період – Першу світову війну. Адже глобальний військовий конфлікт перевернув життя Баварії «з ніг на голову». Змінив він і весь світ. Більше цікавого на munichyes.eu.
Місто в період воєнних дій
Події Першої світової війни дуже позначилися на умовах у місті. Блокада союзників Німеччини спричинила гостру нестачу продовольства і палива в багатьох містах, включно зі столицею Баварії. Тут панували голод, хвороби, загальний страх. Життя ставало все важчим і важчим. У 1916 році на територію Мюнхена було скинуто три бомби французької авіації.
Наприкінці війни в місті було безліч втрат та руйнувань. Йому необхідна була глобальна реконструкція.
Революція в післявоєнному Мюнхені
По закінченню воєнних дій місто опинилося в епіцентрі народних хвилювань і політичних повстань.
У листопаді 1918 року, передчуваючи революцію, король Людвіг III втік разом зі своєю сім’єю. Почався період стрімкого перевороту та перебудови влади. На початку революції був убитий перший республіканський прем’єр-міністр Баварії Курт Ейснер.
13 квітня 1919 року територію Мюнхена було проголошено «Баварською народною республікою». Очолив її німецький революціонер Ернст Толлер. Відомо, що на початку війни Толлер вирушив на фронт. Але події там його так вразили, що повернувся він пацифістом і твердо вирішив досягати своїх цілей мирним шляхом. Чоловік мав яскраву харизму і дар переконання, швидко полюбився городянам. Але вже 3 травня «нова республіка» була переможена.
Напередодні армія, яку комуністи іменували «Білою гвардією капіталізму», увійшла до Мюнхена та відразу заявила про себе. На вулицях почалися жорстокі бої, під час яких представники комунізму були розгромлені. Тоді понад 700 осіб було заарештовано і страчено.
Після цих подій Мюнхен перетворився на мекку «правої політики» в Німеччині.
Баварія стала частиною Веймарської республіки.
Останній король Баварії
Людвіг ІІІ став останнім із правлячих королів тут. Присягнув він 8 листопада 1913 року. Правління Людвіга мало консервативний характер. Не закидав він також своє головне захоплення – сільське господарство, через що навіть отримав жартівливе прізвисько «Молочний фермер».
Але такій пасторально-патріархічній системі управління поклали край події Першої світової війни. Король висловив свою підтримку політиці Вільгельма і сподівався на те, що в разі перемоги територія Баварії збільшиться. Але він помилився. Ситуація погіршувалася, а симпатія до самого Людвіга згасала. Тому термін його правління виявився не надто довгим.
Боротьба євреїв
Під час війни людям єврейського походження доводилося боротися не тільки зі спільним ворогом, а й з антисемітизмом. В армії часто спостерігалися спроби гноблення єврейських солдатів.
Пік подібних антисемітських заворушень спостерігався 1916 року. Державна влада навіть розпочала складання списків чоловіків єврейського походження, щоб довести, що ті уникають власних військових обов’язків. Але результати виявилися кардинально іншими.
У сучасному Мюнхені постійно віддають данину поваги жертвам таких гонінь і проводять тематичні виставки, лекції. Багато і часто про цей період розповідає «Єврейський музей Мюнхена».
Численні людські втрати, руйнування, політичні перевороти – воєнні події принесли Мюнхену багато важкого і страшного. Але насичена історія столиці Баварії наочно демонструє стійкість та непохитність міста. Ця історія привела Мюнхен до свого сучасного стану. Це чудове місто поєднує в собі дух минулого і нові досягнення.