Історична роль баварського політика Густава фон Кара полягала в тому, що після Першої світової він зробив значний внесок у посилення правих екстремістських, націоналістичних сил Баварії. Він обіймав пост генерального комісара Баварії та мав диктаторські повноваження. В той час політик активно виступав проти уряду Рейху в Берліні. Він придушив спробу перевороту Гітлера та НСДАП у листопаді 1923 року. Відтоді Густава фон Кара вважали зрадником націонал-соціалістів, пише munichyes.eu.
Політичний діяч
Густав народився 29 листопада 1862 року у Вейсенбурзі, Баварія. Коли хлопець закінчив тангутську латинську школу, продовжив навчання у мюнхенській гімназії Максиміліана. З жовтня 1881 року по вересень 1882 року фон Кар був добровольцем у другому баварському піхотному полку “Кронпрінц”.
Згодом, до 1885 року вивчав у Мюнхені право. Аби скласти іспит, проходив практику та юридичну підготовчу службу в Мюнхенському окружному суді, Мюнхенській окружній канцелярії. Фон Кар також співпрацював з адвокатом Гмайнхардом та волонтерив у Мюнхенському районному відділенні до листопада 1888 року.
П’ять років Густав фон Кар присвятив роботі в державному міністерстві. В липні 1900 року його перевели в Кауфбойрен на посаду окружного писаря. У 1902 році пан Густав повернувся до Державного міністерства внутрішніх справ. Досить швидко по кар’єрній драбині дістався до статського радника.
У 1911 році фон Кара нагородили орденом За заслуги перед Баварською короною. Наступного року політика призначили старшим державним радником та міністерським директором. У державному міністерстві Густав фон Кар продовжував займатись доглядом та захистом культурних цінностей, які перебували під загрозою зникнення.
Тривожні події
У час Першої світової фон Кар не брав у ній безпосередньої участі. Міністр Максиміліан фон Зоден-Фраунгофен не хотів його відпускати. У 1917 році баварський король призначив політика фон Кара окружним президентом Верхньої Баварії. Густав став одним із перших керівників, які визнали наближення революції в Баварії та Німеччині.
Події Листопадової революції 1918 року шокували монархіста фон Кара. Він направив свої зусилля на те, аби реорганізувати умови життя вже в новій вільній Баварії. Кар та його однопартійці були вороже налаштовані до тимчасового прем’єра Курта Айснера. Період короткочасної Мюнхенської радянської республіки лише посилив позицію політика Густава фон Кара проти демократії. Він почав шукати союзників серед правих екстремістів.
Після Каппського путчу, який відбувся в березні 1920 року, прем’єр Йоганнес Хоффман був змушений піти у відставку. Його місце зайняв фон Кар. Діяльність прем’єра Густава була направлена на те, аби зробити Баварію незалежною в рамках Німецької імперії. Фон Кар розпустив робітничі й солдатські ради, а Баварія отримала репутацію осередку порядку. В рамках антисемітської кампанії, Густав фон Кар наказав також виселити східних євреїв.
Фон Кар активно виступав проти розпуску сил оборони у Баварії. У 1923 році Густав був назначений державним генеральним комісаром із диктаторськими повноваженнями. Також політик оголосив в Баварії надзвичайний стан та утворив тріумвірат з Отто фон Лоссовом та Гансом фон Зайсером. Фон Кар хотів ліквідувати республіку по всій Німеччині та домогтись національної диктатури. За прикладом маршу Беніто Муссоліні на Рим, політик намагався організувати марш на Берлін.
У жовтні 1923 року фон Кар знову вигнав кілька сотень єврейських родин. Таким чином політик хотів отримати підтримку від крайніх правих, які були на стороні Гітлера та Німецької бойової ліги. До слова, фон Кар та Адольф Гітлер змагались за лідерство серед правих політиків.
Конкурент Гітлера
Сепаратистська програма фон Кара об’єднала навколо себе чимало монархічних організацій. Серед відомих постатей був командир воєнного круга рейхсверу Отто фон Лоссов та Ханс фон Шайссер. Гітлер, популярність якого в Баварії стрімко зростала, вважав, що Густав веде Німеччину до послаблення єдності рейху. Політик, зі слів Адольфа Гітлера, виступав як зрадник національних інтересів.
Фон Кар, який боявся конкурувати із нацистською партією, заборонив у вересні 1923 року зібрання НСДАП. В той час, Гітлер вирішив діяти на випередження. Фюрер проголосив національну революцію та Похід на Берлін. Під час Пивного путчу, коли проходив виступ фон Кара та його соратників, Гітлера взяв їх в заручники. Він пропонував політикам приєднатись до національної революції.
Адольф намагався переконати їх стати членами нового уряду. Він погрожував пістолетом, який був заряджений кількома кулями. Гітлер казав, що спершу застрелить їх, а тоді покінчить життя самогубством. Втім, його погрози не принесли результатів.
Коли приїхав Людендорф, фон Кар та його соратники вирішили приєднатись до походу на Берлін. Гітлер відразу проголосив фон Кара регентом Баварії та намагався в той же день сформувати нове правління в Мюнхені. Густав та фон Лоссов, яких відпустили за чесне слово, відразу почали розробляти план, аби придушити нацистський бунт.
Не за планом
Поки Гітлер призначав урядових міністрів, Ернест Рем на чолі групи штурмовиків захопив військове міністерство. Рудольф Гесс займався арештами євреїв та лівих політичних лідерів Баварії. Гітлер активно проводив організацію походу на Берлін, аби усунути тодішню владу. Цікаво, що штурмовики не взяли під контроль радіостанції та телеграф. Це означало, що уряд у Берліні знав про гітлерівський путч та віддав наказ про його придушення.
Гітлер, Ерік Людендорф, Герман Герінг та три тисячі озброєних прихильників нацистів пішли маршем через Мюнхен. Вони тримали курс на Берлін, а по дорозі повинні були долучитись до сил Рема у військовому міністерстві. Вже за кілька годин фон Кар виголосив, що розпускає НСДАП, союз “Оберланд” та “Рейхскрігфлаге”. Правління перевели до Регенсбурга, а Мюнхен оточили військові. Втім, 9 листопада 1923 року ситуація стала загрозливою.
На Оденсплац нацисти зустрілись із поліцією, яка заблокувала одну з доріг. Люди не бажали зупинятись на вимогу поліціянтів. Останні зробили кілька пострілів у землю перед учасниками маршу. Штурмовики почали стріляти у відповідь. Бійка з Фельдхеррнхалле призвела до перестрілки. Як результат, загинуло шістнадцять путчистів, чотири поліціянти та один цивільний. Поранили близько сотні людей, серед яких був і Герінг. Гітлер натомість проголосив, що винуватцем цього кровопролитного путчу був фон Кар.
Густав фон Кар не хотів брати участь у спірній діяльності Гітлера. Так він втратив підтримку правих націоналістів Баварії. У лютому 1924 року Густав фон Кар покинув пост генерального комісара та перейшов на посадку президента баварського адміністративного суду. Там він працював до 1927 року.
Після цього Густав фон Кар відійшов від громадської діяльності. Гітлер натомість так і не пробачив політику його слабкості. Через те, що фон Кар не хотів приєднатись до нацистів під час мюнхенського путчу, ім’я Густава фон Кара також внесли у список. В ньому були імена тих осіб, яких потрібно було усунути у Ніч довгих ножів. Так, в червні 1934 року фон Кара вбили есесівці. Його знайшли у лісі.